Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 05.05.2024, 19:32

Уманська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 ім.О.С.Пушкіна

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 92
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу

Музей Слави школи

Музей Слави школи
І. Основні завдання Музею Слави школи;
1. Виховання молодого покоління на бойових і трудових традиціях старших поколінь - випускників школи з 1918 року по цей час, в ім'я миру, волі українського народу і незалежності нашої держави.
2. Проводити зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни випускниками школи, вивчати маловідомі сторінки героїзму нашого народу в роки війни проти фашизму в 1941 - 1945 рр.
3. Поглиблювати знання учнів з історії рідного краю, бойових і трудових подвигів захисників України.
4. Раді Музею Слави школи постійно вести пошукову, експозиційну, просвітницьку роботу разом з педагогічним та учнівським колективом Уманської загальноосвітньої школи №1 ім. О. С. Пушкіна.
5. Прийняти активну участь в обласному огляді-конкурсі музеїв, кімнат, залів бойової і трудової Слави закладів освіти, присвяченому 60-річчю визволення України від фашистських загарбників та Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.
з II. Загальні відомості про Музей Слави школи

З метою поліпшення навчально-виховного процесу, виховання підростаючого покоління на прикладах волелюбного прагнення народу України до національної незалежності, педагогічний колектив школи у 1986 1987 н.р. вирішив зібрати фондові матеріали шляхом краєзнавчої пошукової роботи (організація експедицій, походів по місцях бойової Слави, зустрічі з ветеранами школи всіх випускників, архівні пошуки) вдалося зібрати великий матеріал: листи-спогади, фотографії, наукові роботи випускників, атестати та свідоцтва про закінчення школи, особисті речі тощо. Музей Слави школи урочисто було відкрито 9 травня 1987 р. - директор школи - Романенко П. І., заступник директора з навчальної роботи - Яковлєва, заступник директора з виховної роботи - Герасимова Ж. І., та весь тодішній учительський та батьківський колектив. Спочатку Музей Слави школи розмістили на другому поверсі головного корпусу школи, в історичному кабінеті площею 50 м , а в 2004 рот -директор Лисогора В. В. - Музей Слави школи перенесли в окрему кімнату площею 16 м , що дає можливість краще зберегти музейні експонати і проводити краєзнавчо-пошукову роботу. 
III. Організаційна робота по проведенню заходів
Створена Рада Музею Слави школи. 2004 - 2005 н.р. Голова Ради Музею Слави - Ванда І. С, учитель історії. Заступник Голови, член Ради - Демченко Анна, учениця 10 класу,
відповідає за відділ листування. Член Ради - Барабані Артем, учень 10 класу,
відповідає за роботу з воїнами-інтернаціоналістами. Член Ради - Михайловіна Євгенія, учениця 10 класу,
відповідає за роботи з історії школи. Член Ради - Підгірна Ольга - про Умань в роки В.В. війни.
Член Ради - Шевчук Людмила, учениця 10 класу, - про визволення м. Умані від фашистських окупантів та увічнення пам'яті загиблих і померлих учасників бойових дій. Рада Музею школи проводить свої засідання раз в місяць, планує свою роботу і розглядає наслідки попередньої.
IV. Облік музейних предметів та дотримання їх збереження
Заступник Ради Голови Музею Демченко А. веде інвентарну книгу - облік листів, альбомів, документів, фотографій, які збереглися в закритому приміщенні.


V. Облік проведених масових заходів та реєстрація відвідування Музею учнями та тими випускниками, що закінчили раніше
За цю роботу відповідають Підгірна Ольга та Шевчук Людмила.

VI. Історичний нарис про школу №1 в м. Умані
Ішли перші роки Української революції. Ці буремні роки не обминули і Умань. Освіта була потрібна кожній владі. От якраз в ці тяжкі роки періоду громадянської війни в місті Умані почала функціонувати школа № 1. Це був 1918 рік. Спочатку школа №1 містилась по вулиці Ломоносова (нині старе приміщення на території ЗОШ №11). В 1926 році було збудовано для школи №1 нове приміщення по вулиці Паризької Комуни. Це була нова, світла і простора школа. Директором школи став Паляничко Михайло Іванович. Уже в ті тяжкі роки учні отримували міцні знання. З великою повагою і любов'ю згадуються прізвища вчителів школи: Гродзіцького Т. І., Турчака Т. С, Палянички М. І. та багатьох інших (пошукові загони знайшли рідних названих учителів і одержали від них фотографії, документи про освіту, що тепер знаходяться в нашому музеї). У школі були хороші і добрі традиції: захоплюючі музичні перерви, виставки малюнків і ліпки, постійно діяли літературний, співочий, драматичний і фізкультурний гуртки. _Гуртки випускали чудові журнали, в яких поміщали вірші, літературні реферати, оповідання, статті, фотографії. Журнали гарно оформлялись і ілюструвались самими учнями. Співочий гурток займав перші місця серед шкіл міста. Діяло шкільне самоврядування. Учні по навколишніх селах розповсюджували художню літературу, допомагали сільгоспінституту саджати фруктові дерева, працювали на пришкільних ділянках, прибирали шкільне приміщення. Школа мала гуртожиток, при ньому була їдальня, а робітники місцевої електростанції були шефами школи №1. Вони допомагали учням: оплачували харчування, купували одяг та взуття. В 1930 році в школі почала діяти комсомольська ланка. В ній нараховувалось 7 осіб. Про це нам написав перший вожатий (базарг) школи. Він працював в ній з 1930 по 1933 рік. Школа змінила назву і називалась Зразкова політехнічна школа колгоспної молоді №1. На той час статус „зразкова" в Умані мали лише дві школи - №1 і №2. В червні 1936 року відбувся перший випуск 10 класу школи №1. Сьогодні наша школа носить ім'я О. С. Пушкіна. Краєзнавці школи вирішили дізнатись про присвоєння імені О. С. Пушкіна. Вдалось знайти випускника школи №1 1937 року Радавського К. Й., медаліста, викладача Мінського військового училища, учасника Великої Вітчизняної війни (в армії був з 1942 по 1973 рік) Ось його розповідь. З осені 1936 року школа почала старанно готуватись, щоб урочисто відзначити 100 - річчя з дня загибелі О.С. Пушкіна. 10 лютого 1937 року відбувся великий концерт, на якому звучали вірші, виконувались романси на слова О. С. Пушкіна, грали сцени із драми „Борис Годунов". Цієї зими у зв'язку з клопотанням міського відділу народної освіти школі було присвоєно ім'я О. С. Пушкіна. Свідченням такої події в житті середньої школи №1 є витяг із постанови Президії ЦВК УРСР „Про присудження школі №1 імені О. С. Пушкіна".
Робота навколо імені О. С. Пушкіна в школі стала традиційною. Випускник 1938 року, учасник Великої Вітчизняної війни, викладач інженерних дисциплін у військових вузах Києва, співавтор багатьох навчальних посібників нам написав, що в боях проти фашистів під Москвою в 1941 році він в кишені носив томик О. С. Пушкіна і в перервах між боями читав вірші бійцям. Традиції роботи навколо імені О.С. Пушкіна продовжують вчителі зарубіжної літератури Балакіна Римма Володимирівна та Богерук Алла Сергіївна. Так як і в ті далекі 40-ві роки при свічках лунають вірші Великого поета, та ллється музика...
У цьому короткому нарисі під девізом „Ніхто не забутий - ніщо не забуте" хочемо згадати талановитих випускників 1936 - 1941 рр., їх юність гартувалась в полум'ї війни. Це вони відстояли мир, свободу, незалежність рідної Вітчизни. Про них на конференції „Ніхто не забутий - ніщо не забуте" будуть говорити випускники 2005 року - року 60- річчя Великої Перемоги над німецьким фашизмом. Ось вони:

Кочетов Борис - випускник 1937 р., медаліст. Загинув у боях за Сілезію. (Польща) 17.02.1945 року. 
Радовський Ківа - випускник 1937 р., медаліст. Закінчив Київський політех, Московський інститут інженерів зв'язку, в армії з 1942 р. 
Гойфман Клара - випускниця 1937 року, закінчила Одеський медінститут, капітан медичної служби, звільнилась з армії в 1952 р. 
П'ятигорська Марія - випускниця 1937 р., закінчила Київський медінститут, учасниця В.В. війни, капітан медслужби, кандидат мед. наук. 
Боряковська Марія - випускниця 1937 р., медалістка, служила в авіації. Кінець війни зустріла під Віднем. 
Коцюбинський - випускник 1937 р. Брав участь у звільненні України, Молдавії, Польщі, Чехословаччини. Закінчив Уманський с/г інститут. Працював директором Полтавського сільськогосподарського технікуму. 
Макаренко Гурій - випускник 1937 р., з 1944 - 1945 рр. - в діючій армії. Закінчив Київський державний університет. Старший науковий співробітник АН УРСР, кандидат географічних наук. 
Корецький Леонід - випускник 1937 р. Закінчив Київський Державний університет. З 1941 по 1945 рр. - в діючій армії. Доктор економічних наук, професор Київського педінституту ім. М. Горького. 
Малиновський Костянтин - випускник 1937 р. Закінчив Львівський лісотехнічний інститут, учасник В.В. війни, доктор біологічних наук, професор Львівського університету. 
Болецький Костянтин - випускник 1938 р. Навчався в Київському медінституті. З перших днів війни - на фронті. Загинув у липні 1942 р. в Ростовській області. 
Гаврилов Всеволод - випускник 1938 р., учасник В.В. війни. Лікар-стоматолог. Працював в Уманській міській лікарні. 
Імас Євген - випускник 1938 р., медаліст. Закінчив Ленінградську Академію зв'язку ім. С. М. Будьонного. З 1941 по 1944р. - Ленінградський фронт, з 1944 р. - Прибалтійський фронт. В 1975 р. демобілізувався. Кандидат військових наук, доцент. 
Устиновський Юрій - випускник 1939 р., медаліст. Закінчив Ленінградське військове училище, Військову Академію. Учасник В.В. війни. Заступник начальника електронного факультету інженерно-військової Академії ім. Можайського. 
Лісовий Ігор - випускник 1930 р. В 1939р. закінчив Борисоглібську авіаційну школу. Загинув у повітряному бою 02.02.1945р. на р. Одер (Німеччина) в районі міста Лансберг. 
Випускник 1939 року - Устиновський Ю. Є. - у листі-спогаді тепло згадує своїх однокласників, справжніх друзів, кожен з яких чимось добрим врізався в пам'ять. Ось, хоч би В'ячеслав Володкевич - чудово малював, писав вірші, володів якоюсь вродженою грамотністю в російській мові; Мойсей Альтман -скромний і відданий товариш; Станіслав Панчишин - неабиякий футболіст; Семен Койфман, Фіра Зивелик, Ніна Розик, Мана Гнатишина, Зоя Заварзина та інші. 
Випускники школи №1 прославили її своїм талантом, мужністю в роки Великої Вітчизняної війни, Батьківщина по заслузі нагородила їх орденами і медалями, присвоївши заслужені військові звання. 
VII. Олег Зайченко „Відлуння афганських гір" Випускники школи - воїни - інтернаціоналісти
Так сталося, що під час афганської війни прийшлось тримати зброю, захищати себе, своїх товаришів, виконувати військову присягу випускникам Уманської загальноосвітньої школи № 1.
Це такі учасники бойових дій в Афганістані:

Зайченко О., Білан П., Кучер Д., Кулик М., Лисак В., Мальченко В., Чернега А., Шуляк В. Кузьмук Олександр - загинув.
У Музеї Слави зібрані про нього такі експонати і документи:

1. Прилад для демонстрування короткого замикання електроструму (учнівська робота за 8 клас); 
2. Реферат про II з'їзд РСДРП (за 9 кл, 1977 - 78 н.р.); 
3. Свідоцтво про восьмирічну освіту; 
4. Диплом про закінчення ПТУ № 36; 
5. Диплом „Майстер - золоті руки"; 
6. Особиста картка водія; 
7. Повідомлення Уманського об'єднаного міського воєнного комісаріату про те, що Кузьмук Олександр, стрілець-зенітник, виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, проявив стійкість і мужність, загинув 25 грудня 1981 року.
У нас на школі укріплена меморіальна дошка, яка повідомляє про випускника школи Кузьмука О.
Олег Володимирович Зайченко частий гість школи, а в лютому 2004 року при проведенні Вахти Пам'яті виступив перед педагогічним колективом та учнями з презентацією книги „Відлуння афганських гір", присвяченої воїнам-афганцям Уманщини. Олег Володимирович залишив для Музею Слави свою фотографію та газетний матеріал з регіонального тижневика „Умань" статтю „Ніколи не поступалися...". На прикладах служіння Батьківщині, військовій присязі учителі школи, військовий керівник виховують молоде покоління як любити Україну, а якщо буде потрібно - захищати її незалежність і територіальну цілісність із зброєю в руках. VIII. „Герої живуть поруч"
Проводячи краєзнавчу пошукову роботу по увінчанню пам'яті учасників бойових дій, які відзначались своїми подвигами учні школи № 1 дізнались, що в мікрорайоні школи проживають сивочолі ветерани, скромні, непомітні, яких можна зустріти біля Вічного Вогню в дні святкування визволення міста та дат Великої Перемоги над фашизмом.
Пошук
Календар
«  Травень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2024
Зробити безкоштовний сайт з uCoz